Польща та Україна: співпраця від економіки до оборони

Польсько-українські відносини налічують понад тисячу років — від династичних шлюбів та спільних військових походів до воєн та стратегічних альянсів.

Попри поточну політичну напруженість, Польща та Україна залишаються сусідами, здатними до людської співпраці, спільної оборони та стратегічного партнерства, що приносить користь обом країнам.

Економічний сектор

Сьогодні тисячі українських компаній відкрилися в Польщі, зміцнюючи польську економіку; водночас польський бізнес продовжує працювати в Україні, підтримуючи її економічний сектор. Ця взаємовигідна інтеграція демонструє, що дві сусідні країни здатні підсилювати одна одну та геополітично створені для довгострокового партнерства.

Станом на лютий 2025 року з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад 1 мільйон українських переселенців знайшли притулок у Польщі. Як наслідок, це вилилося у створення нових приватних підприємств — лише у 2025 році було зареєстровано 31,4 тисячі нових суб’єктів господарювання, згідно з даними Центрального реєстру та інформації про господарську діяльність (CEIDG). За перші три роки повномасштабної російсько-української війни в Польщі загалом було зафіксовано 77,7 тисячі фізичних осіб-підприємців (ФОП). Фактично, майже кожен десятий (9%) новий ФОП, зареєстрований у країні за цей період, мав українське походження.

«Український бізнес у Польщі — це не тимчасове явище»

Президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота у коментарі для The Ukrainian Review наголосив, що український бізнес у Польщі більше не можна розглядати як тимчасове явище:

«Ми вже не говоримо виключно про підприємництво, пов’язане з воєнною міграцією. Це суб’єкти господарювання, які розширюють свою діяльність, наймають працівників, сплачують податки, роблять внесок у польський ВВП та зміцнюють свої позиції як на польському, так і на європейському ринках».

Яцек Пєхота. PTWP

Поширення українського бізнесу в Польщі приносить користь не лише українцям. Ці підприємці працюють не лише на себе, а й наймають працівників, зокрема польських громадян. Крім того, українці заповнюють ніші, де спостерігається дефіцит бізнесу або робочої сили.

«Проблема полягає в оптиці. Сприймати їх як “конкурентів у сільському господарстві та логістиці” або вважати, що “біженці забирають робочі місця” — це дві сторони однієї помилки, ілюзії “фіксованого пирога”, який можна лише ділити. Реальність абсолютно протилежна. Українці не просто працюють; вони розбудовують ті сектори економіки, яких структурно бракує польській демографії — насамперед будівництво, логістику та сферу послуг», — пояснює доктор економічних наук Андрій Длігач у коментарі для The Ukrainian Review.

Збільшення польського ВВП

Окрім цього, у звіті Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та Deloitte йдеться про те, що українські переселенці допомогли польській економіці стати більш спеціалізованою та продуктивною. Та водночас це не створило конкуренції для місцевих працівників. Представник УВКБ ООН у Польщі Кевін Дж. Аллен заявив, що, дозволивши українським біженцям негайно працювати та розпочати малий бізнес, Польща збільшила свій ВВП на колосальні 2,7% лише 2024 року.

«Потрібно перейти від рамки “жертва / тягар” до рамки “співвиробництво”. Це перехід від економіки солідарності до економіки трансакції, коли партнерство тримається не на співчутті, а на взаємній вигоді. Співчуття вичерпується; спільний прибуток — ні», — наголошує Длігач.

Однією з найвигідніших частин цієї кооперації є сплата податків. Так, 2024 року українські підприємці та працівники сплатили до польського бюджету майже 1,65 млрд злотих (приблизно 385 млн євро). А загалом, за даними Національного банку розвитку Польщі, усі українці внесли до держбюджету близько 15,21 мільярда злотих (приблизно 3,51 мільярда євро).

Shutterstock

Окрім цього, Яцек Пєхота також наголошує, що варто глянути на відносини в зворотному напрямку. Адже після початку повномасштабної війни польські компанії не залишили Україну, і більшість із них працює і досі. Відтак формуються все міцніші економічні зв’язки між двома країнами.

Адаптація України до ЄС через польський ринок

Ба більше, завдяки польському ринку українці переймають європейський досвід та адаптують свій бізнес до стандартів Євросоюзу.

За словами Яцека Пєхоти, досвід, який українські підприємці отримують у Польщі, має велике значення для європейської інтеграції України.

«Чим більше українських компаній уже сьогодні працюють за європейськими правилами, тим краще українська економіка буде підготовлена до членства в Європейському Союзі», — наголошує він.

Та Андрій Длігач зауважує, що українські компанії в Польщі — це, ймовірно, найнедооціненіший канал залучення капіталу, який мають українці.

«Українська компанія, що “дозріла” в Польщі, набуває європейської юрисдикції, комплаєнс-історії, банківських відносин і, головне, довіри. Саме тому вона може стати містком для польських інвестицій в Україну», — пояснює Длігач.

Андрій Длігач(Facebook)

Окрім цього, доктор економічних наук стверджує, що українські фірми, що працюють у Польщі, уже живуть усередині acquis [правової системи Європейського Союзу]: вони дотримуються європейського митного режиму, податкових і трудових стандартів не тому, що так вимагатиме майбутній закон, а тому, що інакше не можуть працювати вже сьогодні.

«Формується прошарок українських компаній, які вже відповідають європейським стандартам і демонструють реальну готовність працювати за правилами ЄС. Водночас вони привозять до України найдефіцитніший ресурс — імплементаційну спроможність, тобто людей, які знають, як європейські норми працюють не на папері, а на практиці», — говорить Длігач.

Він також додає, що приватна європеїзація прискорює технічну готовність України до вступу в ЄС, але не замінює політичне рішення.

«Її головна цінність у тому, що вона перетворює “технічну готовність” із юридичної абстракції на видиму економічну реальність», — пояснює Длігач.

Громадянський та культурний аспекти

Окрім економічного сектору, важливу роль у польсько-українських відносинах відіграє громадянське суспільство, що розвивається завдяки співпраці благодійних фондів, культурних проєктів та університетів.

Міста-побратими

Зокрема, співпраця між містами-побратимами є добре розвиненою та взаємовигідною. Наприклад: у 2023 році Варшава передала Києву першу партію вагонів метро; Познань та інші польські міста-партнери Харкова активно надавали гуманітарну допомогу після початку повномасштабної війни. Сьогодні Люблін є активним партнером Львова у сфері культури, освіти та місцевого розвитку, а Луцьк бере участь у транскордонних ініціативах із польськими партнерами, реалізовуючи спільні проєкти у сфері охорони здоров’я та екології.

Приклади міст-побратимів:

1. Київ — Варшава, Краків, Вроцлав, Познань.
2. Харків — Познань, Люблін, Варшава, Ченстохова.
3. Львів — Ряшів, Рочдейл, Краків, Катовіце, Лодзь, Люблін, Вроцлав, Перемишль.
4. Луцьк — Люблін, Ольштин, Жешув, Торунь, Замость, Білосток, Хелм.
5. Тернопіль — Тарнув, Хожув.
6. Івано-Франківськ — Жешув, Хшанув, Зєльона Гура, Рибнік, Шльонське воєводство, Томашов Мазовєцкі, Ополє, Свідніца, Люблін, Кошалін, Новосольський повіт, Хшановський повіт.
7. Одеса — Лодзь, Гданськ.
8. Вінниця — Кельце, Люблін.
9. Житомир — Плоцьк, Битом, Ґдиня, Гміна Равич, Люблін.
10. Кременчук — Бидгощ.
11. Чернівці — Конін.

Окрім цього, на початку повномасштабного вторгнення польські міста-побратими розірвали свої зв’язки з російськими та білоруськими містами, тим самим продемонструвавши міцну солідарність із українськими громадами.

«Міста-рятівники»

Після початку повномасштабної війни польські міста стали важливими логістичними та гуманітарними хабами для допомоги Україні. Саме вони першими приймали українських біженців та надавали їм необхідну підтримку.

За даними Європейського Парламенту, лише за перші три місяці повномасштабного вторгнення Польща прихистила понад 3,5 мільйона українських біженців. У той період Жешув, розташований всього за 90–100 км від українського кордону, став одним із найбільш навантажених міст. Він прийняв понад 80 тисяч переселенців, що становило понад 40% загальної кількості населення міста.

22 травня 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про встановлення почесної відзнаки «Місто-рятівник». Ця відзнака присвоюється:

«…містам іноземних держав, жителі яких масово надають гуманітарний захист та інші види допомоги громадянам України, які вимушено залишили Батьківщину [внаслідок російської агресії], а також іншу вагому підтримку Україні у захисті її незалежності та суверенітету».

Володимир Зеленський зустрівся з мерами міст Жешув, Перемишль, Люблін і Хелм та вручив їм почесні відзнаки «Місто-рятівник». Президент України

Жешув став першим містом, яке отримало цю почесну відзнаку. На сьогодні цей статус також присвоєно ще п’ятьом польським містам: Перемишлю, Любліну, Хелму, Варшаві та Гданську.

Культурна та академічна співпраця

Ще одним важливим аспектом цих відносин є співпраця між університетами. Протягом тривалого часу українські та польські вищі навчальні заклади підтримують активне партнерство, організовуючи щорічні академічні обміни та розробляючи спільні проєкти, присвячені європейській інтеграції та міжкультурному діалогу.

Крім того, у Польщі продовжують проводитися українські фестивалі на підтримку Збройних Сил України, причому польські інституції активно підтримують та сприяють проведенню цих заходів. Наприклад, нещодавно у Кракові відбувся Gremi Borsch Fest. Засновниця фестивалю Галина Кіріченко зазначає, що протягом перших кількох років місцева польська влада не дозволяла проводити збір коштів на військове обладнання чи зброю для української армії, але врешті-решт організаторам вдалося отримати необхідний дозвіл.

Gremi Borsch Fest

Безпека та оборона

Одним із найважливіших аспектів співпраці між Польщею та Україною сьогодні залишається оборонний сектор.

8 липня 2024 року у Варшаві Президент України Володимир Зеленський та Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки між двома країнами. Угода передбачає десятирічну підтримку України з боку Польщі, що охоплює військову, безпекову, економічну та політичну співпрацю.

Обидві сторони також домовилися розвивати співпрацю в оборонній промисловості, підтримувати роботу логістичного хабу та використовувати потенціал ЛитПолУкрбригу (Литовсько-польсько-української бригади) для зміцнення Збройних Сил України. Крім того, за цією угодою Польща підтвердила свою підтримку вступу України до ЄС та НАТО, реалізації Формули миру, посилення санкцій проти Росії та притягнення агресора до відповідальності.

Окрім цього:

• Компанії, склади, аеропорти та автотранспортні підприємства отримують контракти на транспортування, зберігання та обробку українських військових вантажів.
• Розширюються автошляхи, залізничні вузли, пункти пропуску та аеропорт Жешув-Ясьонка, що також має довгострокове значення для цивільної економіки.
• Зростає попит на працівників у сферах логістики, транспорту, будівництва, безпеки та технічного обслуговування.

Співпраця у виробництві ракет

Ба більше, 9 липня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща співпрацюватиме з Україною у сфері виробництва ракет для системи протиповітряної оборони Patriot. Нагадаємо, під час розмови з Володимиром Зеленським в Анкарі Дональд Трамп заявив, що США нададуть Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot.

Польський міністр додав, що виробництво ракет PAC-3 Patriot в Україні неможливе без участі Польщі. За його словами, під час зустрічей в Анкарі Польща — разом із Німеччиною, Швецією та Нідерландами — отримала статус країни, уповноваженої приймати технології, пов’язані з виробництвом та обслуговуванням ракет Patriot.

Він підтвердив готовність Варшави співпрацювати з Києвом у цьому проєкті, зазначивши, що підготовка до запуску виробництва може тривати кілька тижнів. Водночас міністр зауважив, що цей процес є складним, оскільки навіть США відчувають дефіцит таких ракет.

«Тому це потрібно робити дуже швидко. Ми сповнені рішучості. Польща готова негайно перейти до обслуговування та подальших дій», — заявив Косіняк-Камиш.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш

Захист українців від агресії в Польщі

Крім того, попри періодичні політичні конфлікти між двома країнами, польське керівництво рішуче засуджує будь-яку агресію проти українців. Наприклад, міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський повідомив 13 липня, що польські правоохоронці затримали чоловіка, який ображав українських дітей у громадському транспорті, зокрема, напав на дівчинку в автобусі у Бєльсько-Бялій.

«Кожна форма агресії зустріне рішучу реакцію держави. Нехай це буде застереженням для кожного хейтера — ви не залишитеся безкарними», — зазначив він у мережі X.

Висновок

Попри всю підтримку та взаємовигідні відносини, інколи виникають політичні суперечки, якими зрештою користуються треті сторони, зокрема Росія. Тим не менш, Польщі та Україні варто уникати емоційних рішень, вирішувати свої проблеми прагматично та продовжувати конструктивну співпрацю. Адже протягом багатьох років ці дві сусідні країни довели, що вони є не лише стратегічно важливими партнерами одна для одної, а й готові прийти на допомогу в найскладніші для свого сусіда часи.

  Посилання на статтю - https://theukrainianreview.info/uk/polshha-ta-ukrayina-spivpraczya-vid-ekonomiky-do-oborony/