Нобелівська премія 2024: Кому і за що вручили економічний Оскар цього року

Продовжується гаряче обговорення новини про те, що американські науковці Дарон Аджемоглу, Саймон Джонсон із MTI та політолог Джеймс Робінсон з Університету Чикаго стали лауреатами Нобелівської премії з економіки.

Отримали вони її «за дослідження того, як формуються інституції та впливають на процвітання». Загалом ці науковці досліджують широке коло економічних питань. Наприклад, Дарона Аджемоглу навіть називають «економістом економістів» за те, що його дослідження стосуються тем від політичної економії до макроекономіки та економіки праці.

Але саму премію їм вручили за роботи, в яких науковцям вдалося висвітлили взаємозв'язок між політичними системами та економічним зростанням. Або, іншими словами за дослідження того, як політичні та економічні інститути держави впливають на економічний розвиток країн.

Завдяки широким історичним дослідженням за період в більш ніж 500 років та в різних суспільствах, робота науковців демонструє, наскільки економічне зростання та процвітання залежать від якості суспільних інститутів, включаючи верховенство права. Суспільство, де немає верховенства закону та інститутів, де експлуатується населення, не генерує зростання або змін на краще, і дослідження лауреатів допомагають зрозуміти причину цих процесів.

Аджемоглу, Джонсон і Робінсон опублікували своє перше спільне дослідження в 2001 в American Economic Review, де детально описані їхні емпіричні результати. У 2006 році Аджемоглу та Робінсон опублікували книгу у співавторстві на цю тему: «Економічні витоки диктатури та демократії».

2012 рік — книга-бестселер

Вони також є співавторами відомої книги «Чому нації занепадають» 2012 року, яка синтезувала більшу частину досліджень про політичні інститути та зростання. В цій книзі основний акцент робився на характері інституцій («екстрактивні» та «інклюзивні»), де автори доводять, що «знайшовши ключ до свободи, в комплекті отримаєш ключі від добробуту і справедливості».

Аджемоглу, Джонсон і Робінсон розрізняють «інклюзивні» політичні уряди, які розширюють політичні свободи та права власності якомога ширше, забезпечуючи при цьому виконання законів, та «екстрактивні» політичні системи, де владою володіє невелика еліта.

Загалом, як виявили вчені, інклюзивні уряди демонструють найбільше зростання в довгостроковій перспективі. На противагу цьому, країни з екстрактивними урядами або не в змозі забезпечити тривале зростання, або їхнє зростання сповільнюється після коротких сплесків економічної експансії.

2019 рік — поглиблення досліджень

У наступній книзі Аджемоглу та Робінсона «Вузький коридор. Держави, суспільства і доля свободи», опублікованій у 2019 році, розглядається історичний розвиток прав і свобод у національних державах. Автори доводять, що політична свобода не має універсального шаблону, а випливає з соціальної боротьби. Як сказав Аджемоглу у 2019 році, вона походить від «безладного процесу мобілізації суспільства, людей, які захищають власні свободи та активно встановлюють обмеження на те, як їм нав’язуються правила та поведінка».

В цій книзі автори запропонували вже складнішу двовимірну модель «сила держави — сила суспільства», з «вузьким коридором» до свободи та процвітання. По один бік коридору — деспотична держава, по інший — бездержав’я або рабство.

Автори детально розглядають десятки прикладів, у тому числі шлях до свободи в європейському середньовіччі та китайський тисячолітній деспотизм, позитивну історію США та ризики втратити її надбання, падіння Німеччини у 1940-і та її швидке післявоєнне відновлення, різні шляхи пострадянських країн, появу і занепад демократії у середньовічних містах Північної Італії, «паперові» неспроможні держави Латинської Америки, слабкість Індії як найбільшої у світі демократії та багато інших.

Багаторічна дослідницька співпраця між Аджемоглу, Джонсоном і Робінсоном продемонструвала, що демократії, які дотримуються верховенства права і забезпечують права особистості, стимулювали більшу економічну активність в останні 500 років.

Оскільки економічне зростання значною мірою залежить від широкомасштабних технологічних інновацій, такий прогрес зберігається лише тоді й там, де країни просувають низку індивідуальних прав, включаючи права власності, надаючи більшій кількості людей стимул до винахідництва і підприємництва. Еліти можуть чинити опір інноваціям, змінам і зростанню, щоб утриматися при владі. Але без верховенства права і стабільного набору прав інновації та зростання зупиняються.

2023 рік — на сцену виходить штучний інтелект

Аджемоглу та Джонсон також є співавторами книги 2023 року «Сила та прогрес: наша 1000-річна боротьба за технології та процвітання», в якій вони розглядають штучний інтелект у світлі інших історичних битв за економічні вигоди від технологічних інновацій.

Отже, цьогорічні лауреати доводять, що верховенство права, інклюзивні інституції, свободи, формування сильної держави і сильного громадянського суспільства, свобода інновацій — запорука в тому числі й економічного розвитку країни.

Премія з економіки за 2024 рік стала 56-ю з 1969 року. Її заснував не сам Альфред Нобель, а Шведський національний банк. В останні десятиріччя (особливо починаючи з відзначення Даніеля Канемана у 2002 році) премію часто отримували за різноманітні дослідження у сфері поведінкової економіки.

У 2022 році лауреатами премії з економіки стали американці Бен Бернанке, Дуглас Даймонд і Філіп Дібвіг «за дослідження банків і фінансових криз». У 2023 році премію отримала Клаудія Голдін «за допомогу в розумінні становища жінок на ринку праці». І ось, нарешті, премію отримують інституціоналісти. Тому цьогорічне відзначення саме інституціоналістів може бути знаковим для турбулентного світу, в якому міжнародні інституції виявляються неефективними в опануванні нових глобальних викликів, а демократичний світ шукає нові стратегії опору поширенню диктатур.

До речі, раніше премію з економіки вже отримали вісім науковців Массачусетського технологічного інституту, зокрема Пол Самуельсон (1970) та Роберт Солоу (1987). Також цікаво, що Саймон Джонсон з 2007 по 2008 рік був головним економістом Міжнародного валютного фонду.

Наостанок, хочу порекомендувати книжки «Вузький коридор», «Чому нації занепадають» та «Power and Progress» («Сила та прогрес: наша 1000-річна боротьба за технології та процвітання» поки що не перекладена українською) своїм студентам і всім, хто цікавиться політикою, економікою, історією, розвитком громадянського суспільства.

Посилання на статтю - https://biz.nv.ua/ukr/experts/nobelivska-premiya-z-ekonomiki-2024-v-chomu-sut-doslidzhennya-i-rezultat-poyasniv-ekspert-50458851.html?code=2a71b9ea-27ec-416f-9eca-b131e98e4cb5

Ссылка на статью - https://biz.nv.ua/experts/nobelevskaya-premiya-po-ekonomike-2024-v-chem-sut-issledovaniya-i-rezultat-obyasnil-ekspert-50458851.html