Андрій Длігач: «Тільки 2 % українських підприємств вважають свій фінансово-економічний стан непоганим»

Андрій Длігач: «Тільки 2 % українських підприємств вважають свій фінансово-економічний стан непоганим»

  Сьогодні тільки 2 % українських підприємств вважають свій фінансово-економічний стан непоганим. До широкомасштабної агресії цей показник сягав 80 %, каже засновник і генеральний директор групи компаній Advanter Group і міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач. Під час дискусійної панелі «Відродження економіки: що має зробити держава, щоб вона запрацювала» в рамках спільного проєкту LB.ua та EFI Group «Нова країна» він озвучив головні проблеми українського бізнесу (із цифрами), пояснив, чому бізнес не довіряє владі та як це змінити. Пропонуємо тези з промови Андрія Длігача.  

Ключові проблеми бізнесу

Як зазначає Андрій Длігач, воєнні ризики для бізнесу сьогодні на першому місці. Але ділять вони його з непередбачуваністю дій держави.

«Держава, у яку сам бізнес не вірить — оце, мені здається, ключова проблема. Про який бізнесовий чи інвестиційний клімат можна говорити, коли бізнес не вірить власній державі?» — зауважує засновник і генеральний директор групи компаній Advanter Group і міжнародної бізнес-спільноти Board.

Третя проблема, яка, за словами підприємця, за поширеністю наздоганяє дві попередні, — нестача людей.

«На поточний момент заповненість вакансій у бізнесі — 75 %. Тобто 25 % — це нестача персоналу. А отже, бронювання персоналу стає вкрай важливим для бізнесу», — каже Длігач.

Брак фінансових ресурсів посів четверте місце. Нині, вважає підприємець, бізнесу не вистачає близько 300 мільярдів гривень. А якщо говорити про відновлення і реалізацію подальших перспектив — 60 мільярдів доларів.

Наступну сходинку займає низька завантаженість виробничих потужностей: 45 %, тобто підприємці працюють на половину від того, що могли б робити.

Ще 25 % бізнесменів вказують на логістичні проблеми, і «на початку квітня вони знову рвонули вгору».

«А тепер ключова штука. За останні три місяці, тобто з моменту скасування дії мораторію Ради національної безпеки і оборони на податкові перевірки бізнесу, 47 % підприємців стикнулися з тим чи іншим проявом тиску правоохоронних структур в Україні. 47 %. Половина», — підкреслює Андрій Длігач.

«Значна частина — це блокування податкових накладних, але не просте блокування. Абсолютно зрозуміло, що не покращення системи, а прибирання системи СМКОР (система моніторингу, покликана відстежувати сумнівні операції платника, які потенційно можуть бути спрямовані на штучне зменшення зобов'язань зі сплати ПДВ. — Ред.) — єдине рішення, яке ми можемо зробити.

Так само бізнес не вірить у перезавантаження БЕБ без змін до Кримінально-процесуального кодексу, без радикальної змін, без упровадження презумпції невинуватості бізнесу й прибирання економічного підслідства в більшості органів. Тому тільки системна реформа», — заявляє підприємець.

Про Раду з питань підтримки підприємництва

На початку року при президентові України Володимирі Зеленському створили Раду з питань підтримки підприємництва, куди увійшли власники найбільших в Україні компаній і відомі бізнесмени. Цей орган має опікуватися безпечним підприємництвом. Перед тим, як підписали спільну заяву, в бізнес-середовищі відбувалася «жахлива дискусія» про доцільність участі у владній ініціативі, зазначає Андрій Длігач. Лунали фрази «Не віримо», «Не треба це робити», «Влада вкотре нас надурить».

«Але чому ми зробили це? Для нас це була символічна дія — продемонструвати, що знаємо, з ким можемо працювати у владі, і сподіваємося, що позитивні практики можуть поширюватися», — пояснює бізнесмен. Однак при цьому додає:

«Ми боїмося, що всі ті ради створюють скоріше для точкових рішень, для тактики і щоб сказати: нам подобається Пульс як інструмент (сервіс «Пульс» приймає звернення про неправомірні дії або бездіяльність податківців. — Ред.), але ми переконані, що це спосіб відвернути увагу. Тому бізнес продовжує наполягати на системних рішеннях».

Під час дискусії

Під час дискусії

І зазначає, український бізнес консолідований як ніколи і одностайний у ключових вимогах до держави.

«Я не знаю, чи можлива ще більша форма консолідації бізнесу, коли є коаліція, яка об'єднала всіх. Коли ми спільно з аналітичними центрами створили економічні політики, які на 99 % підтримують у бізнесі. Немає точок, де в нас розходились би позиції. Щодо податкової реформи немає принципової розбіжності, хіба що відразу після перемоги чи з якоюсь пролонгацією. А так ми в більшості тез маємо згоду. Понад те, з Юлією Анатоліївною (Свириденко, міністерка економіки. — Ред.) і командою Міністерства економіки теж. Ми згодні на 95 %, що треба робити», — каже Андрій Длігач.

«Чотири держави»

Проблема взаємодії між владою та бізнесом, на думку засновника міжнародної бізнес-спільноти Board, полягає в тому, що наша держава існує в чотирьох вимірах паралельно:

● Держава, яка веде перед у політиці — держава силовиків.

● Держава ліберальна. «Вона мізерна, і дуже хочеться їй допомагати».

● Держава бюрократів. «Не найбільше зло насправді. Те, що в Америці звалося deep state, у нас просто бюрократична частина держави», — каже бізнесмен.

● Комунікаційна, популістична частина держави, «яка намагається робити якийсь баланс».

«І коли ми воюємо проти абстрактної держави, весь час потрапляємо на одних і тих самих — змушені спілкуватися з ліберальною частиною, з приємною частиною. А де ж та частина?» — апелює бізнесмен.

І як наслідок цього — бізнес і суспільство погоджуються на поверхові, а не сутнісні реформи, переконаний Андрій Длігач.

Які зміни потрібні

Сутнісними реформами бізнесмен вважає:

— запровадження тотального захисту права власності. «Ернандо де Сото, “Загадки капіталу”: в основі всього — недоторканність приватної власності, інтелектуальної, будь-якої. Це «Отче наш». Захищеність на рівні всього і кожного інституту в країні»;

— економічні свободи. «Чи є вони в нас? У нас їх немає. Це передбачає і тотальну приватизацію — а це наша постійна розмова про дієвий Антимонопольний комітет, тотальну дерегуляцію, податкову реформу, докорінну митну реформу, робочі державні закупівлі»;

— новий суспільний договір. Щоб не звинувачувати одне одного, що бізнес поганий, народ поганий і державна влада, усі погані. Державу треба перепрограмувати, вважає бізнесмен;

— припинити брехати міжнародним партнерам, стати зрозумілими для них.

Ці чотири рішення, вважає Андрій Длігач, дадуть прорив.

Андрій Длігач під час дискусії

Андрій Длігач під час дискусії

Оскільки тільки корупційна рента в країні сягає понад 600 мільярдів гривень. Це те, чого недоотримує державний бюджет. Економічне бронювання, вважає підприємець, дало б ще 160 мільярдів гривень.

«Але питання не рухається. Чому? І отут я замислююся про тезу довіри. Міністерство економіки показало одночасно і найкращі, і найгірші приклади інклюзивності. Гарних прикладів багато — їх 99 %. Наприклад, розробка стратегії малого й середнього бізнесу — абсолютно інклюзивний процес. Інклюзивний процес і є тією чарівною паличкою, яка про довіру. Бо лише через співдію довіра й породжується.

А законопроєкт про БЕБ, про який і бізнес-асоціації, і аналітичні центри кажуть Міністерству економіки, що він не підходить, він нічого не враховує, — ні. Але ми розуміємо, що це законопроєкт не Міністерства економіки, воно змушено це робити. І тому ми в постійній розтяжці. У державі й бізнесі завжди буде ця проблема довіри», — вважає бізнесмен.

А без довіри, на його думку, справжнього економічного прориву в Україні не станеться.

«Прорив — це коли ми говоримо про підприємця як про людину, яка прагне розвитку, інвестицій, сплачувати податки, що вона буде реально основною людиною в державі, недоторканною, захищеною. Коли KPI для податківця, будь-якого чиновника буде економічне зростання. Коли в Національному банку пріоритетом буде не таргетування інфляції, а економічне зростання. А зробити це можна тільки через довіру. Довіра — це співдія та інклюзивність, зокрема через абсолютну захищеність прав власності, прав підприємців», — вважає засновник міжнародної бізнес-спільноти.

Андрій Длігач та Юлія Свириденко

Андрій Длігач та Юлія Свириденко

І наостанок Андрій Длігач згадав про ще одну, на його думку, нагальну проблему, з якою українці зіштовхнуться після війни, і це не корупція, а відсутність розуміння, що далі.

«Відсутність упевненості в країні й державі, яка її репрезентує. Боюся, що за відсутності цієї точки впевненості в державі матимемо нову хвилю еміграцій, нову хвилю перенесення бізнес-активності за межі України.

Ми порахували, що 12 % доданої вартості втратили у 2022 році через релокацію бізнесу за межі України. Зараз інвестування за межі України зростає. Ми як бізнес продовжуємо купувати заводи, будувати заводи, але, на жаль, не в Україні. Так, ми робимо це. Наприклад, мої бізнеси сплатили менше податків, ніж дали донатів на ЗСУ. Мені здається, це дуже гарний показник того, що бізнес у нас відповідальний, об'єднаний, прогресивний. Але він чекає від держави чогось іще — кроку назустріч», — резюмував бізнесмен.

Розшифровка виступу Андрія Длігача доступна за посиланням - https://lb.ua/economics/2024/04/23/609804_andriy_dligach_tilki_2_.html

Made with